Про затвердження Програми розвитку Хмельницької міської територіальної громади у сфері культури і туризму «Культурний вектор Хмельницької громади» на 2026-2030 роки

Додаток

до рішення сесії міської ради

від 18.12.2025 року №89

Програма

розвитку Хмельницької міської територіальної громади у сфері культури і туризму «Культурний вектор Хмельницької громади» на 2026-2030 роки

Вступ

Культура і туризм є важливими складовими розвитку Хмельницької міської територіальної громади, що забезпечують збереження історичної пам’яті, формування локальної ідентичності, розвиток людського потенціалу, підвищення якості життя мешканців та привабливості громади для відвідувачів і інвесторів.

Місто Хмельницький входить до Переліку історичних населених місць України. На його території обліковується 90 пам’яток та 140 об’єктів культурної спадщини, у тому числі 106 об’єктів архітектури, що відображають забудову минулого століття. Самобутній культурний простір формують також унікальні металеві композиції народного художника України Миколи Мазура та пам’ятники видатним діячам і захисникам України. 

До мережі культурно-мистецьких установ громади входять: 9 закладів культури клубного типу, 7 мистецьких шкіл, 2 професійних мистецьких колективи, 2 музеї, централізована бібліотечна система у складі 29 бібліотек, два комунальні підприємства – кінотеатр імені Т. Г. Шевченка та КПХМР «Хмельницький туристично-інформаційний центр». 

Повномасштабне вторгнення російської федерації проти України істотно вплинуло на масштаби та формати культурно-мистецької діяльності. Значна частина заходів перейшла у камерні та благодійні формати, спрямовані на підтримку Сил оборони, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та інших вразливих груп. Водночас зросла роль закладів культури, мистецьких шкіл, бібліотек, музеїв, центрів культури і дозвілля як просторів згуртування громади, неформальної освіти, психологічної підтримки та формування стійкості.

З огляду на результати реалізації попередніх програм, сучасні виклики та нові можливості постає необхідність у формуванні цілісного бачення розвитку культури і туризму громади до 2030 року та визначенні пріоритетних напрямів, цілей і завдань Програми.

Розділ I. Аналітична частина

1. Актуальний стан, основні тенденції та проблеми розвитку сфери культури

1.1. Мережа закладів культури та доступ до культурних послуг

У 2021–2025 роках мережа закладів культури громади була розширена та адаптована до нових адміністративно-територіальних умов. На базі будівель у приєднаних селах створено центри культури і дозвілля в Олешині, Мацьківцях, Пирогівцях, Масівцях і Копистині з філіями у навколишніх селах. Станом на 01.12.2025 року в клубних закладах громади функціонує 115 формувань із залученням 1805 учасників, що на 20–25 % більше, ніж у 2021 році. Клуби громади проводять свята, концерти, майстер-класи, благодійні та соціокультурні події, активно долучаються до міських ініціатив і підтримують роботу з ветеранами, дітьми та внутрішньо переміщеними особами. Попри матеріально-технічні обмеження, клубні заклади залишаються важливою частиною культурної інфраструктури та простором згуртованості громади.

Бібліотечна мережа громади зберегла свою стабільність та адаптувалася до сучасних викликів. У 2021 році: приєднано 14 бібліотек – філій централізованої бібліотечної системи у старостинських округах Хмельницької міської територіальної громади. Бібліотеки громади активно переходили до змішаних форматів роботи, впроваджували електронні сервіси, партнерські проєкти та нові моделі обслуговування. У 2022–2024 роках з бібліотечних фондів повністю вилучено 167758 російських та російськомовних видань, що зумовило потребу в масштабному оновленні, а за цей період фонди поповнилися лише 27828 новими українськими книгами. Натомість кількість культурно-просвітницьких заходів зросла на 15–20%. Всього за період 2021-2025 р.р. бібліотеками проведено 7889 соціокультурних заходів (в середньому 1 бібліотекою - 272 заходи) для 184,4 тис. читачів. Мережа забезпечує безкоштовний доступ до інформації та культурних послуг для мешканців усіх вікових категорій громади.

У Хмельницькій громаді функціонують два музейні заклади — музей історії міста Хмельницького та Хмельницький музей-студія фотомистецтва, які відіграють важливу роль у збереженні локальної пам’яті та культурної тяглості. За останні роки музей історії міста активно поповнював фонди: щороку надходило понад 400 нових одиниць, хоча в 2024 році цей показник дещо зменшився у зв’язку з ремонтними роботами та облаштуванням нового фондосховища. Відвідуваність музею була стабільною у довоєнний період – 8 тисяч чоловік, однак у 2024 році скоротилася до близько 3 тисяч осіб, що пов’язано з безпековою ситуацією та оновленням приміщень. Кількість виставок також тимчасово зменшилася, адже частина експозицій відбувалася у виїзному та цифровому форматах. Якщо у 2021 році музей відкрив 42 виставки, то у 2022 вже було 30, у 2023-2024 – 12, а у 2025 - 14. Наукові публікації  протягом 2021 року становили 91, у 2022 - 92 публікації, у 2023 р. – 88 та 73 у 2024 році, у 2025 – 79.

Водночас музей-студія фотомистецтва зберіг активність і продовжував презентувати тематичні фотовиставки, зокрема пов’язані з воєнними подіями, документуванням сучасності та розвитком фотожурналістики. В 2025 році збільшилася кількість екскурсій (87) в музеї як інструменту підтримки морального духу. Різке зменшення надходжень у фонди музею  у 2024 році вказує на кризові явища в музейній сфері: дефіцит фінансування, пріоритети безпеки, виснаження ресурсів. Так, якщо в 2021 році основні фонди поповнилися на 290 одиниць, то в 2025 році на 213 одиниць, що на 30% менше.

Попри виклики, обидва музеї залишаються важливими культурно-просвітницькими центрами громади та підтримують дослідницьку діяльність, впроваджуючи сучасні форми роботи та партнерські проєкти. 

На вул. Свободи, 22 триває створення нового Музейного комплексу історії та культури Хмельницької громади, який має стати ключовою інституцією для збереження й осмислення локальної спадщини. Проєкт передбачає облаштування сучасних виставкових залів різної площі та конфігурації, що дадуть змогу формувати як постійну експозицію, так і масштабні тимчасові виставки. Особлива увага приділяється створенню повноцінного, обладнаного за сучасними стандартами фондосховища з контрольованим температурно-вологісним режимом, системою безпеки та умовами для реставрації й консервації музейних предметів. У комплексі планується простір для освітніх програм, лекцій, інтерактивних занять, а також мультимедійні зони для презентації цифрових проєктів, архівів і віртуальних експозицій. Музей стане відкритим культурним центром із доступним середовищем для всіх категорій відвідувачів та платформою для співпраці з українськими та міжнародними партнерами.

У семи мистецьких школах громади навчається понад 4 тисячі учнів, які опановують 23 спеціальності. За 2021–2025 роки загальна кількість учнів зросла на 70 чоловік (за рахунок відкриття філії музичної школи №1 у с. Давидківці та розширення контингенту школи мистецтв «Заріччя»). Учні мистецьких шкіл стабільно здобувають перемоги на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конкурсах. Якщо у 2021 році в конкурсах і фестивалях різних рівнів брали участь 2 978 учнів мистецьких шкіл, з яких понад 1 300 стали переможцями у 156 конкурсах, то у 2025 році ці показники зросли до більш ніж 4 тисяч учасників та 2 000 перемог у 200 конкурсах. Загалом упродовж 2021–2025 років у конкурсному русі взяли участь понад 16 тисяч учнів. Щороку із загальної кількості  випускників 15-20% вступають до вищих мистецьких навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, що є доволі сталим показником. Активно ведеться методична робота: у 2021-2025 роках вперше організовано 11 методичних об’єднань викладачів мистецьких шкіл за фахом, проводяться творчі педагогічні майстерні, готуються методичні розробки. Значна увага приділялася навчанню дітей з особливими потребами. Збільшено кількість учнів інклюзивних класів (з 24 до 28 учнів, 4 вікових категорії) у Хмельницькій художній школі. З 2021 року кількість учнів пільгових категорій: дітей-сиріт, з багатодітних сімей, учасників АТО, учасників бойових дій, дітей загиблих, яким надаються пільги в оплаті за навчання зросла з 962 учня до 1330 і тенденція до їх збільшення зберігається.

Важливим напрямком роботи шкіл є створення та підтримка учнівських та викладацьких колективів. Станом на кінець 2025 року функціонує 92 учнівських колективи, з яких 8 мають звання зразкових та 24 викладацьких творчих колективів, в тому числі 2 народних. 

З метою стимулювання здобутків у мистецтві щорічно 14 кращих учнів мистецьких шкіл та учасників творчих колективів та 20 викладачів, митців міста отримують стипендію міської ради.

КП «Хмельницький туристично-інформаційний центр» пройшов шлях від класичного інформаційного пункту до мультифункціонального простору, який поєднує туристичну, культурну та освітню діяльність, зокрема проводились масштабні заходи, виставки, творчі майстер-класи, квести, лекції та тематичні клуби. Центр також виступив одним із організаторів та локацій у рамках крафтових ярмарків і соціальних ініціатив, таких як «Курс на Незалежність», «Маю думку» та «Vulychnyy-art». Кількість відвідувачів ТІЦ зросла з близько 2500 осіб у 2021 році до понад 5500 у 2025 році, розроблено 8 нових екскурсійних маршрутів, налагоджено співпрацю з освітніми та культурними інституціями. 

У 2021–2025 роках кінотеатр ім. Т. Г. Шевченка працював як багатофункціональний культурний майданчик, поєднуючи кіносеанси, освітні програми, фестивальні події та зустрічі з митцями. У цей період активно напрацьовувалася концепція його перетворення на сучасний культурний простір із кінотеатром, арт-хабами, кав’ярнею, кіномузеєм, урбан-кафе та i-hub. Попри те, що в 2022–2024 роках заклад виконував також функцію штабу допомоги переселенцям, він забезпечив проведення понад 500 культурних подій і залишався важливим комунікаційним простором для молоді.

Муніципальні мистецькі колективи громади — Хмельницький академічний муніципальний камерний хор і Хмельницький академічний муніципальний естрадно-духовий оркестр — зберегли професійний рівень та значно розширили репертуар. Колективи стали основою більшості загальноміських культурних подій, брали участь у благодійних концертах, зміцнювали міжнародну співпрацю. За цей період вони реалізували понад 50 нових концертних програм і представили їх у більш ніж 200 виступах, збільшивши кількість слухачів і партнерських проєктів. Важливою подією стало надання статусу академічного творчому колективу Хмельницького муніципального естрадно-духового оркестру наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 22.11.2021 №920.

1.2. Кадровий потенціал

У 2022–2025 роках громада зіткнулася з кадровими труднощами — нестачею кваліфікованих спеціалістів, зниженням престижності професій у сфері культури, неконкурентним рівнем оплати праці та обмеженими можливостями для професійного зростання, особливо у закладах, розташованих у старостинських округах.

Паралельно відбувається системне підвищення кваліфікації наявних працівників: фахівці беруть участь у всеукраїнських тренінгах, семінарах, онлайн-курсах, міжнародних обмінах і програмах професійного розвитку. Це сприяє збереженню кадрового потенціалу, підвищенню якості культурних послуг і запровадженню сучасних методик роботи.

Позитивним фактором стало рішення громади щодо доплат працівникам галузі, яке сприяло частковому вирівнюванню заробітної плати та зменшенню плинності кадрів.

Станом на 2025 рік у сфері культури громади працює 676 фахівців, більшість із яких мають спеціальну освіту та регулярно залучаються до реалізації культурно-мистецьких програм. Попри це, галузь гостро потребує подальшого кадрового посилення — залучення молодих спеціалістів, впровадження системної підтримки професійного розвитку, створення сучасних умов праці та стимулів до збереження й розвитку творчого потенціалу працівників.

1.3. Цифровізація, матеріально-технічна база та стан інфраструктури

Значна частина приміщень — бібліотеки, клуби, мистецькі школи, музейні заклади — мають застарілі інженерні мережі, потребують утеплення, покращення енергоефективності, оновлення внутрішніх просторів та створення безбар’єрних умов для людей з інвалідністю та маломобільних груп. У клубних закладах і мистецьких школах відчутна нестача сучасних музичних інструментів, мультимедійного обладнання, освітлювальної та звукової апаратури, що суттєво впливає на якість освітнього процесу та презентацію творчих колективів.

Більшість закладів культури міста  мають обладнані найпростіші укриття та відповідно можуть повноцінно функціонувати в умовах війни.

Бібліотечна мережа активно адаптується до сучасних викликів, впроваджує цифрові послуги, електронні каталоги та онлайн-сервіси, однак потребує масштабного оновлення техніки, комп’ютерного забезпечення, інтернет-інфраструктури. Після вилучення застарілої російськомовної літератури бібліотечні фонди вимагають систематичного поповнення сучасними українськими виданнями та літературою для дітей, молоді й дорослих.

Музеї громади активно розвивають цифрові формати роботи, але матеріально-технічні можливості залишаються обмеженими. Потребують оновлення фондосховища, виставкове обладнання, сучасні системи клімат-контролю, а також програмне забезпечення для цифровізації колекцій та створення електронних архівів. Цифровізація музейних фондів, оцифрування експонатів, створення 3D-моделей і віртуальних екскурсій наразі здійснюються фрагментарно і вимагають подальшої технічної підтримки.

Сфера культури громади також має значний нереалізований потенціал у розвитку цифрових сервісів: інтерактивні туристичні карти, онлайн-екскурсії, AR-об’єкти, електронні довідники та мультимедійні платформи здатні значно розширити доступ до культурних ресурсів. Проте для цього необхідне фінансування, технічне забезпечення й розвиток цифрових компетенцій працівників.

Загалом стан інфраструктури та цифрових можливостей галузі культури вимагає комплексної модернізації — від оновлення приміщень і техніки до розроблення сучасних цифрових продуктів, що забезпечить рівний доступ до культурних послуг для всіх мешканців громади та підвищить конкурентоспроможність Хмельницького у сфері культури й туризму.

1.4. Основні тенденції

Попри воєнні виклики, спостерігається зростання участі мешканців громади у культурних заходах, розвиток виїзних форм роботи, посилення ролі закладів культури як просторів для арт-терапії, неформальної освіти та громадської активності. Зросла кількість творчих проєктів, реалізованих за підтримки міжнародних та національних грантових програм, що свідчить про спроможність закладів культури працювати у проєктній логіці та залучати додаткові ресурси. 

Разом з тим, зберігаються проблеми кадрового забезпечення, нерівномірного доступу до культурних послуг у старостинських округах, застарілої інфраструктури та недостатнього рівня цифровізації.

2. Результати моніторингу і оцінки реалізації попередньої програми

У 2021–2025 роках попередня програма розвитку культури і туризму дозволила досягти низки важливих результатів:

розширено мережу клубних закладів і бібліотек у старостинських округах, що забезпечило доступність культурних послуг для жителів сільських територій;

створено нові мистецькі простори («УкраїноТериторія», «Мистецький сад», арт-хаб у школі мистецтв «Райдуга», простір «Кут» тощо), які стали майданчиками для проведення концертів, виставок, майстер-класів та освітніх програм;

посилено фестивальний та конкурсний рух, проведено й започатковано низку всеукраїнських і локальних фестивалів, виконавських конкурсів, мистецьких акцій;

реалізовано значну кількість проєктів за підтримки міжнародних, національних та муніципальних донорських програм (зокрема, проєкти «МІКРО», «ProArt», «ВільноХаб», «Лабораторія ручного друку», «Поза часом», «Бібліотерапія», «Обмін між німецькою та українською книжковою та літературною індустрією», «Територія надії» та інші), що сприяло зміцненню матеріально-технічної бази, розвитку нових форматів роботи, розширенню партнерств;

розвинуто діяльність туристично-інформаційного центру, який став помітним гравцем у створенні туристичного продукту громади та організації культурно-освітніх ініціатив;

посилено національно-патріотичний, меморіальний та реабілітаційний компоненти діяльності закладів культури, зокрема через впровадження програм арт-терапії, підтримку військових, ветеранів та їхніх сімей.

Разом з позитивними результатами реалізація попередньої програми засвідчила потребу у системнішій модернізації інфраструктури, вирішенні кадрових проблем, поглибленні цифровізації, а також у формуванні цілісної туристичної та комунікаційної стратегії громади.

3. Порівняльні переваги, виклики і ризики перспективного розвитку (SWOT-аналіз)

Сильні сторони:

розгалужена мережа закладів культури (мистецькі школи, бібліотеки, клубні заклади, музеї, центри культури і дозвілля в старостинських округах);

наявність активних творчих колективів, муніципальних колективів та ініціативних митців;

позитивний досвід проведення масштабних фестивалів, конкурсів, мистецьких акцій, а також участі у грантових та партнерських проєктах;

активна робота з формування національної ідентичності, підтримки захисників України, внутрішньо переміщених осіб, розвитку програм арт-терапії;

функціонування туристично-інформаційного центру як сучасного мультифункціонального простору.

Слабкі сторони:

брак фахових кадрів, зростання кількості вакансій, низька мотивація молодих спеціалістів працювати у сфері культури;

застаріла матеріально-технічна база значної частини закладів культури, потреба в ремонтах і оновленні обладнання, музичних інструментів, книжкових фондів;

нерівномірний доступ до культурних послуг у старостинських округах, зокрема через кадрові й інфраструктурні обмеження;

недостатній рівень цифровізації та відсутність комплексних онлайн-продуктів у сфері культури та туризму.

Можливості:

залучення ресурсів міжнародних та національних грантових програм підтримки культури і креативних індустрій;

розвиток культурного туризму на основі історико-культурної спадщини, мистецьких ініціатив та вигідного географічного розташування громади;

використання цифрових технологій (віртуальні музеї, онлайн-платформи, аудіогіди, цифрові архіви) для розширення доступу до культурного контенту;

зростання суспільного запиту на українську культуру, історичну пам’ять та локальну ідентичність;

розширення міжнародних та міжрегіональних культурних партнерств.

Загрози:

безпекові ризики та обмеження, пов’язані з воєнними діями;

можливість скорочення фінансування культури через пріоритетність інших сфер у воєнний та повоєнний період;

міграція молоді й активних творчих кадрів до інших міст та країн;

ризик скорочення малозавантажених закладів культури;

повільні темпи цифрової трансформації й оновлення інфраструктури у разі недостатньої підтримки.

Розділ II. Стратегічне бачення перспективного розвитку сфери культури

Стратегічне бачення розвитку сфери культури і туризму Хмельницької міської територіальної громади до 2030 року полягає у формуванні сучасного, відкритого та стійкого культурного середовища, у якому:

підтримка творчості, креативних індустрій та участі громадськості створює динамічне мистецьке життя;

мережа закладів культури, мистецьких шкіл, бібліотек, музеїв клубних закладів, центрів культури і дозвілля та муніципальних колективів забезпечує рівний доступ мешканців міста та старостинських округів до якісних культурних і освітніх послуг;

культурна спадщина підтримується, переосмислюється та стає природною частиною повсякденного життя мешканців;

вшанування пам’яті минулих поколінь та загиблих на сучасній війні набуває сталих, етичних і змістовних форм;

культура активно сприяє соціальній згуртованості, реабілітації та інтеграції вразливих груп населення;

туризм розвивається на основі унікального культурного продукту й сучасної інфраструктури;

цифрові технології та сучасні комунікації роблять культуру громади доступною для широкого кола аудиторій в Україні та за її межами.

Розділ III. Стратегічні та оперативні цілі і завдання розвитку сфери культури

З урахуванням аналітичної частини та стратегічного бачення пропонується визначити такі узагальнені стратегічні цілі:

Сучасне мистецтво як драйвер культурного розвитку громади.

Завдання: підтримка сучасних мистецьких практик і нових форматів творчості, розвиток мистецьких резиденцій та колаборацій, створення умов для діяльності молодих митців і креативних індустрій, упровадження цифрових і мультимедійних рішень у культурних просторах.

Модернізація культурної інфраструктури та забезпечення рівного доступу до культурних послуг.

Завдання: реконструкція будівель закладів культури, оновлення матеріально-технічної бази, розвиток мережі центрів культури і дозвілля, забезпечення інклюзивності та безбар’єрності. 

Розвиток та підтримка працівників культури.

Завдання: підвищення кваліфікації працівників культури, створення системи професійної підтримки та мотивації, забезпечення справедливої оплати праці, розвиток кадрової стійкості.

Актуалізація, переосмислення та збереження культурної спадщини громади.

Завдання: розвиток музейних і бібліотечних програм, підтримка музейної справи, дослідження локальної історії, цифровізація спадщини, підтримка народних ремесел.

Підтримка та згуртованість громади через культуру.

Завдання: впровадження програм арт-терапії та реабілітації, проведення заходів, які зміцнюють громадянську ідентичність та підтримують національні цінності, підтримка заходів для військовослужбовців, ветеранів, ВПО, розбудова культурних практик у старостинських округах, залучення громадських організацій.

Розвиток туризму.

Завдання: формування конкурентноспроможного туристичного продукту громади, створення та модернізація туристичної інфраструктури, розвиток екскурсійних і тематичних маршрутів, посилення туристичного бренду, впровадження цифрових сервісів та розширення промоції громади на національному й міжнародному рівнях.

Міжнародна культурна співпраця.

Завдання: розвиток партнерств з містами-побратимами та культурними інституціями інших країн, участь у міжнародних проєктах і грантових програмах, проведення обмінних заходів, популяризація української культури за кордоном та інтеграція громади в міжнародний культурний простір.

Оперативні цілі та конкретні заходи деталізуються у відповідних розділах Програми та щорічних планах роботи.   

Розділ IV. Аналіз відповідності Програми державним стратегічним документам

Програма розвитку культури і туризму Хмельницької міської територіальної громади на 2026–2030 роки узгоджується з положеннями Державної стратегії регіонального розвитку, Стратегії розвитку культури України до 2030 року та іншими чинними національними документами у сфері культури, туризму, цифрової трансформації та регіональної політики.

Програма реалізує на місцевому рівні принципи:

децентралізації та посилення ролі громад у розвитку культури;

збереження та цифрової доступності культурної спадщини;

підтримки культурного розмаїття й участі громадян у культурному житті;

розвитку креативних індустрій та культурного туризму;

інклюзивності, безбар’єрності та доступності культурних послуг.

Розділ V. Моніторинг та оцінка результативності реалізації Програми

Моніторинг реалізації Програми здійснюється управлінням культури і туризму Хмельницької міської ради у взаємодії із закладами культури, комунальними підприємствами, старостинськими округами та іншими зацікавленими сторонами.

Система моніторингу передбачає:

щорічне планування заходів та показників їх виконання;

збір і узагальнення статистичних даних (кількість заходів, учасників, відвідувачів, нових проєктів, охоплених цільових груп, обсяги позабюджетних надходжень тощо);

оцінку динаміки розвитку мережі закладів культури, стану інфраструктури, цифровізації, залучення громади;

підготовку щорічних звітів про виконання Програми та, за потреби, внесення коригувань до планів заходів;

інформування громадськості про результати реалізації Програми через офіційні вебсайти міської ради, управління культури і туризму, соціальні мережі та публічні заходи.

Результати моніторингу використовуються для коригування пріоритетів, підготовки наступних програмних документів та посилення ефективності використання ресурсів у сфері культури і туризму.

Секретар міської ради Віталій ДІДЕНКО

Начальник управління культури і туризму Артем РОМАСЮКОВ

Додаток 1 до Програми

Заходи 

з реалізації Програми розвитку Хмельницької міської територіальної громади у сфері культури і туризму «Культурний вектор Хмельницької громади» на 2026-2030 роки

Секретар міської ради Віталій ДІДЕНКО

Начальник управління культури і туризму Артем РОМАСЮКОВ

Додаток

до розділу 3. «Розвиток та

підтримка працівників культури»

пункт «Фінансова підтримка працівників муніципальних колективів, мистецьких шкіл, клубних закладів, музеїв та бібліотек»

Секретар міської ради Віталій ДІДЕНКО

Начальник управління культури і туризму Артем РОМАСЮКОВ
 

Додаток 2 до Програми