5 березня — день пам’яті головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича. Він очолив визвольну боротьбу українців у надзвичайно складний час, коли доводилося протистояти двом тоталітарним режимам — Радянському Союзу та нацистській Німеччині.
У 1943 році Роман Шухевич став Головним командиром Української повстанської армії (УПА) та головою Проводу ОУН. Під його командуванням УПА вела боротьбу проти німецьких та радянських окупаційних військ, прагнучи створити незалежну Українську державу, що стало його життєвим принципом.
Він перетворив УПА на структуровану армію з регулярними штабами, школами, системою звань та нагород, запровадивши концептуальні основи української визвольної боротьби.
Радянські спецслужби НКВД-МГБ розшукували Шухевича понад сім років. Головному командирові УПА неодноразово вдавалося уникати арешту — у 1944, 1946, 1947 та 1948 роках.
Зранку 5 березня 1950 року співробітники МГБ оточили будинок у Білогорщі, де переховувався Шухевич. Операцію очолював генерал Павло Судоплатов, до неї залучили понад 700 бійців внутрішніх військ. Під час спроби прорватися з оточення Шухевич убив майора Ревенка, але й сам був поранений.
Щоб не потрапити живим до рук ворога, Роман Шухевич вистрілив собі у скроню.
Життєвим принципом Романа Шухевича було гасло: «Здобути Українську державу або загинути в боротьбі за неї».
