Пасічник Костянтин Володимирович народився 21 березня 1980 року в селі Васьківці Ізяславського району Хмельницької області.
В 1986 році пішов до 1 класу і в 1997 році закінчив Хмельницьку загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів №7.
В 1998 році вступив до Хмельницького економічного технікуму Київського державного торговельно-економічного університету на спеціальність "Товарознавство і комерційна діяльність" і в 1999 році здобув кваліфікацію товарознавця-комерсанта.
В 2002 році одружився. В 2003 році став батьком сина Максима.
За своє життя багато працював. В різні роки мав бізнес в торгівлі, був офіційним перевізником на декількох маршрутах міста Хмельницького, працював на іноземних транспортних фірмах, на будівництві працював бригадиром будівельних бригад, як великих об'єктів, так і приватних будинків. Костянтин мав хист в різних сферах діяльності, ніколи не боявся важкої роботи, відповідальності та нового досвіду.
8 жовтня 2021 року впав з семиметрової висоти на підприємстві, де працювала будівельна фірма, якою він керував. Травми були дуже важкими. Три перелома таза, два зламаних ребра і важкий відкритий перелом правої руки з вивихом в ліктьовому суглобі. Переніс багато важких операцій. Лікарі не давали гарантії, що він буде жити. Але він вижив. Не давали гарантії, що він зможе ходити, але він зміг встати на ноги і піти. Йому встановили штучний ліктьовий суглоб, хоч не давали гарантії, що рука буде працювати. Він розробляв руку, їздив на різні реабілітації, старався повернутись до повноцінного життя.
Вранці 25 лютого 2022 року покинувши незавершеною реабілітацію він поїхав в ТЦК. Нікому не сказав про свої травми. Його зарахували в 106 бригаду 86 батальйон ТрО. Служити в тилу він не мав бажання. На війну їхав не маючи бойового досвіду. Але в талановитої людини є хист до всього. Потрапивши на фронт, моментально став авторитетом і прикладом для всіх інших бійців підрозділу. Не мав страху, не панікував, завжди в будь-якій ситуації знав, що треба робити.
В батальйоні нема жодної людини, яка б не знала, хто такий Костя-40rt. Позивний "40rt" відомий всій частині. Історії про "40rt" розповідають і в інших підрозділах. Ще будучи простим солдатом вже командував взводом. Його поважали і досі поважають всі. Його взвод завжди був самим забезпеченим. Не шкодував власних грошей на потреби своїх хлопців. Забрав з дому на потреби взводу свій власний Форд-транзит, переобладнавши його перед цим, щоб мати на чому возити солдатів. Форд і досі служить потребам взводу в пам'ять про Костю.
Харківський напрямок, Донецька область, знову Харківська область, визволення Харківської області, Херсонський напрямок. За весь час під командуванням 40rt не загинув жоден солдат. Не було жодного солдата з ампутаціями. Він особисто врятував багатьом з них життя, ризикуючи своїм власним. Не мав часу на лікарняні і навіть на відпустку.
Загинув Костя-40rt в Кринках 23 листопада 2023 року від ворожого артилерійського обстрілу. Це стало величезним шоком і втратою не лише для родини, а й для всієї частини.
Костянтину Пасічнику тепер назавжди 43…
У нього залишилися батько, дружина і син.
Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.
Звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» присвоєно рішенням позачергової сорокової сесії Хмельницької міської ради №1 від 22.05.2024 року за мужність у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України в період військової агресії російської федерації проти України, видатні заслуги перед українським народом та Хмельницькою міською територіальною громадою, посмертно.
