Сьогодні, 1 січня, Україна відзначає 117-ту річницю від дня народження Степана Бандери — лідера Організації Українських Націоналістів (ОУН), ідеолога українського державотворення та постаті, яка стала уособленням спротиву для багатьох поколінь борців за волю України.
Степан Бандера народився 1909 року в родині греко-католицького священника. Його життя стало символом безкомпромісної боротьби. У 1941 році він став одним із ініціаторів проголошення Акту відновлення Української Держави у Львові. За відмову відкликати цей документ нацистський режим кинув Бандеру до концтабору Заксенхаузен, де він перебував до 1944 року.
Попри численні спроби нацистів схилити Провідника до співпраці проти Червоної армії, Бандера залишився вірним принципам: Україна має бути незалежною від будь-яких окупантів.
Боротьба Степана Бандери дорого коштувала його близьким. Радянська та нацистська каральні машини нищили його родину:
Батько, О. Андрій Бандера, був розстріляний НКВД у Києві.
Брати Олександр та Василь загинули у концтаборі Аушвіц, а брат Богдан був розстріляний гестапо.
Сестер було вивезено до сибірських таборів.
Дружина та діти Провідника все життя перебували під прицілом спецслужб.
Навіть у вигнанні Степан Бандера залишався головною ціллю Кремля. Після низки невдалих замахів, у жовтні 1959 року в Мюнхені його життя обірвав агент КДБ Богдан Сташинський.
Сьогодні, коли Україна вже майже чотири роки веде героїчний повномасштабний супротив російській агресії, ім’я Степана Бандери набуло нового значення. Для всього світу воно стало синонімом української відваги.
Степан Бандера — це не просто історична постать, це прапор нашої боротьби. Сьогодні ми бачимо, як його ідеї надихають захисників на фронті, а пісня «Батько наш Бандера» об’єднує українців від Слов’янська до Ужгорода.
Ми пам'ятаємо тих, хто закладав фундамент нашої незалежності. Історична справедливість відновлена: статус Степана Бандери як Борця за незалежність України визначений на державному рівні, а його ім’я назавжди вписане в пантеон Великих Українців.
Слава Україні! Героям Слава!
За інформацією Музею історії міста Хмельницького
