Микола Пасічник народився 22 травня 2000 року в селі Турівка Теофіпольського району Хмельницької області.
Навчався Микола у місцевій школі с. Турівка. Паралельно навчався у музичній школі, де оволодів програмою по класу тромбона та додатковим предметом за вибором - фортепіано.
По сьогоднішній день Миколу згадують як старанного учня і ставлять у приклад. Учень, який дійсно мав талант!
Після загальноосвітньої школи вступив у Хмельницьке музичне училищі ім. В. Заремби. Грав, виступав, жив музикою. Його гра була щирою, кожна нота - несла емоцію.
Але по справжньому Микола знайшов себе у військовій справі і коли йому виповнилося 18 років, то не залишився осторонь. Свою військову карʼєру розпочав у м. Хмельницький.
З 2018–2021 роках служив у 8-му полку Сил спеціальних операцій. Був на посаді розвідника-снайпера, пізніше розвідника-кулеметника, оператором з озброєння і оператором-вогнеметником. Воював у зоні АТО, ще до повномасштабного вторгнення. Проживав у м. Хмельницький.
З 2021 року підписав контракт у 24-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила на посаду гранатометника, розвідника-навідника. Пізніше Микола пройшов навчання та став бойовим медиком, рятуючи життя побратимів. З 2022 року - старший бойовий медик роти, сержант. Був там, де пекло — Попасна, Золоте, Комишуваха, Волноваха, Херсонщина, Богданівка, Бахмут, Горлівка, Нью-Йорк, Торецьк, Іванівка, Соледар, Часів Яр…
За відвагу і мужність нагороджений відзнаками «За оборону міста Бахмута» та найвищою відзнакою 24 бригади - «Золотий лев».
Його знали як того, хто не здається. Професіонал своєї справи, рішучий, сміливий. Завжди підтримає, знайде правильні слова, йшов у саме пекло, аби витягнути пораненого, ніколи не нарікав і завжди вірив у перемогу.
Друзі згадують Миколу лише з позитивної сторони. Людина - слова і честі, завжди прийде на допомогу і виручить у скрутну хвилину. Неймовірно життєрадісний, завжди усміхнений, у нього завжди все добре.
З 25 вересня 2024 року вважався безвісти зниклим, але на початку листопада 2025 року встановлено по результатах ДНК експертизи, що на жаль, воїн загинув у м.Часів Яр Бахмутського району Донецької області під час артилерійського обстрілу від вибухів та осколків.
Миколі було лише 24 роки.
У нього залишились дружина, батьки, сестра.
Поховали Героя на батьківщині – у с.Турівка.
