Дмитро Костарев народився 21 березня 1989 року у Донецьку.
Його дитинство і юність пройшли у мальовничому селищі Базалія, що на Теофіпольщині. Тут він навчався у місцевій школі, згодом – у Базалійському професійно-технічному училищі, де здобув фах столяра. Освіту продовжив у Конотопському індустріальному технікумі, а згодом і в Глухівському національному педагогічному університеті.
Життя Дмитра було сповнене праці та відповідальності. Проживаючи у Хмельницькому, працював на різних посадах: у службі доставки «Нова Пошта», у торговельних мережах. Він був людиною, яка не боялася роботи, завжди тримався гідно і відповідав за свої вчинки.
Коли країна стала гостро потребувати захисників, Дмитро не залишився осторонь. У листопаді 2024 року став до лав Збройних сил України. Пройшов вишкіл в навчальному центрі у Старичах, після чого був направлений до 47-ї окремої мехбригади «Магура», яка діяла на напрямку Курської області. Його спеціалізація — оператор відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами – свідчить про високий рівень підготовки і відповідальну роль у сучасній війні.
9 липня 2025 року, перебуваючи у короткотривалій відпустці, Дмитро зробив важливий і радісний крок у своєму житті – одружився. Та щастя було коротким: менш ніж за три тижні воїн загинув, виконуючи бойове завдання. Останнім став бій поблизу села Павлівка на Сумщині 29 липня 2025 року.
Дмитру навіки 36 ...
У нього залишились батьки та дружина.
Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.
