Народився Ігор Драч на Черка- щині, станція Поташ, в родині кіборга Донецького аеропорту Валерія і Наталії Драчів. Навчався в селі Шумівцях, на Поділлі, куди родина переїхала жити. Середню освіту здобув у СЗШ № 19 м. Хмельницького. Змалечку любив майструвати, захо- плювався спортом, програмуванням, самостійно розробляв різні сайти і програми.

Ігор був не тільки сильним… Це був цілеспрямований український юнак, з гідністю, гордістю і самоповагою, великими перспективами на майбутнє і рішучістю творити змістовне життя. Він філігранно відточував свою душу, гартував тіло, плекав надію досягти максимуму у цьому житті власним розумом і власною принциповою позицією.

У житті юнак був перфектним у всьому: чи то у виконанні дорученої справи, чи наведенні ладу у власному помешканні, чи у прийнятті важливих рішень, за що його всі поважали і прагнули з ним дружити, спілкуватись, проводити змістовно вільний час. Педантична і аристократична Ігорева душа імпонувала всім: і однокласникам, і друзям, і вчителям. А рідні сестрички Вікторія і Анастасія не мислили своє життя без нього. Для них він вірний друг, помічник-розумник, гордість, змішана з любов’ю, і смуток, бо дуже чекали його з військового навчання. Ігор любив сестер понад усе, бавився з ними серед запашних трав, на спортивних майданчиках, допомагав у всьому.

Класний керівник спеціалізованої загальноосвітньої школи № 19 I-III ступенів імені академіка Михайла Павловського Ганна Михайлівна згадує про Ігоря: «Волелюбний характером, завжди слідував особистим думкам та ідеям. Його привітне, відкрите обличчя випромінювало доброту та щирість, а чарівна зваблива посмішка полонила серця красунь. Душа товариства серед однолітків, генератор нескінченних оригінальних ідей. Добра світла пам’ять про Ігоря назавжди залишиться у наших серцях».

Ігор прагнув самостійності, ще з 14 років заробляв кишенькові гроші в Інтернеті, прагнучи допомагати батькам. Був принципово чесний, не терпів неправди і несправед- ливості. Мріяв і готував себе фізично до навчання в інституті МВС, хотів бути слідчим, але спочатку, за порадою військового комісара, вирішив піти до армії. Пішов служити у 80-ту десантно-штурмову бригаду в місті Чернівці, щоб мати за плечами військову витримку і досвід. Протягом трьох місяців 2022 року проходив спецпідготовку за натівсь- кими стандартами в Житомирській військовій частині. 21 лютого склав терміново екза- мен на отримання сертифікату і їх двадцять трьох, таких юних, із жагою до життя, пере- дислокували в місто Миколаїв.

Страшний ранок 24 лютого 2022 року Ігор зустрів у тривожному армійському середовищі. Коли ворожа рашистська орда посунула на українські землі, на такі безкраї херсонські степи, юнак зі своїми однолітками стали пліч-о-пліч на захист. Поле бою було пеклом… Орки несамовитою лавиною сунули вперед суцільним танковим покри- валом, а хлопці були лишень на БТР-ах. Та перший бій вони виграли, ще встигли покро- шити ворога, проте позиції і сили були нерівні. Ігор ще встиг поговорити декілька секунд з батьком, але зв’язок обірвався… Красивий, розумний, освічений український юнак, у якого все життя було ще попереду, в свої неповні 19 опинився зі своїми побратимами під ворожими градами, залпами із ворожих танків і гармат, і в тому українському степу, в тому армагедоні не було страху за життя, а був біль, що не зустрінеться із рідними, не при- тисне їх до своїх грудей, не побавиться з мрійливими сестричками…

Український воїн 26 лютого пішов у вічність у Шиловій балці Білозірського району в багатих степах Херсонської області, де наші скіфські вої не одного ворога знищили своєю звитягою. Віримо, що молода українська кров буде помщена, рашистський ворог буде
стертий з лиця української землі і повстане Україна, в яку вірив, про яку мріяв і яку малю- вав у своїй уяві Ігор Драч.
Указом Президента України № 187/2022 Про відзначення державними нагорода- ми України Драч Ігор Валерійович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Рішенням Хмельницької міської ради від 23.09.2022 року присвоєно звання «Почесний гро- мадянин Хмельницької міської територіальної громади» за особисту мужність та героїзм під час захисту державного суверенітету та тери- торіальної цілісності України.

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!