Народився Олександр Клавдійович 6 вересня 1973 року в м. Хмельницькому. Після навчання в теперішній гімназії № 2 з 1990 по 1991 рік навчався в ХВАКУ, далі – строкова служба та служба за контрактом. З 31 березня 2015 року служив у зоні АТО, перебував на лінії бойового зіткнення на глибину взводних, ротних опорних пунктів першого ешелону оборони на території Донецької та Луганської областей, захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Олександр Клавдійович Заборський був військовослужбовцем, майстер-сержантом 19-ї ракетної бригади «Свята Варвара». Чоловік професійний військовий, закінчив школу прапорщиків і більшу частину свідомого життя присвятив війську. У військову частину до «ракетників» він прийшов на службу у 2020 році. До того служив в інших частинах, виконував бойові завдання.«Наша частина не єдина, де служив Олександр Заборський і досвід, який він набув, переніс і в нашу частину, і ним ділився. Він був досвідченим і фаховим військовослужбовцем, пройшов школу прапорщиків, був професійним зв’язківцем і мав золоті руки», – каже прес-офіцер Олексій Наконечний. Побратими Олександра Клавдійовича кажуть, що він ніколи нікому не відмовляв і не відмовлявся від роботи. Усе в нього працювало так, як треба. Він був сміливим чоловіком і за час російсько-української війни неодноразово проявляв себе героїчно, виконуючи військовий обов’язок.

Родичка військового, Олеся, пригадує: «Олександр Клавдійович пішов служити ще в 2014 році. Саме на підставі того, що його патріотизм, його таке виховання з перших днів військових дій, які розпочалися в 2014 році, змусили його йти і захищати Україну. І донині ми бачимо результат цього патріотизму: він віддав своє життя за свободу, за суверенітет, за цілісність України і, звичайно, за те, щоб його діти і онуки проживали у вільній Україні».

Олександр Клавдійович був неординарним громадянином, у нього завжди була активна громадянська позиція. Був учасником Майдану, завше говорив: «Як не я, то хто?» Йому не байдужа була доля країни і те, в якій державі будуть жити його діти…

За життя був усім задоволений, швидко адаптовувався до нових чи несподіваних обставин. Де б він не був, завжди сумував за родиною, ставився до всіх з повагою, любив, щоб і його поважали, не любив неправди. Відчуваючи її, переставав щиро спілкуватися. На фронті мріяв про вихідний день, тепле спілкування з родиною.
 
Дружина Ірина розповідає, що чоловік був добрим, шанобливим, майстром на всі руки: чи то ремонт у квартирі, чи то вироби із дерева – справа його розуму і все має бути справним і працювати, як годинник. Любив дітей, вчив їх, наставляв на власний чесний життєвий шлях: Максим, Марина, Олена, Влад і найменшенький Богданчик – це його сенс буття, це його майбутнє… « Їде Дід Мороз, щось буде…», – повідомляв, коли повертався з дарунками додому і всі раділи зустрічі.
У зону АТО Олександр Клавдійович був мобілізований з 2015-го по 2016 рік, з 2016 року по 2018 рік служив за контрактом у в/ч А 4267. 2020-2021 роки – постійні виїзди з 19 ракетною бригадою «Свята Варвара» в Донецьку область Нова Михайлівка, Верхній Рогачик Херсонську область. Олександр 
Клавдійович приймав координати розташування ворожих об’єктів і наводив на них ракети. Часто виконував розвідувальну роботу. І все це небезпечні і надзвичайно «гарячі» зони АТО. Дружина Ірина Василівна не раз застерігала його, що може вже досить служити, щоб пожив цивільним життям… Не міг, боліла душа і серце за молодих воїнів, казав Ірині: «Ти не уявляєш, які там діти воюють, 18-літні… Я мушу їх навчити, я мушу їх вберегти…». І вчив їх берегти власне життя і життя побратимів, і сам вчився, нескінченно вдосконалював свою військову майстерність. А як гарно писав, малював, і те малювання заспокоювало його душу, творило настрій.

Майстер-сержант Олександр Заборський пішов до небесного легіону 18 березня 2022 року у Запорізькій області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної
агресії ворога. Його мрії здійснились, він захистив Україну, майбутнє своїх дітей і
онуків…

Нагороди: відзнака Президента України «Учасник АТО», «Учасник бойових дій», медаль «10 років сумлінної служби», орден Богдана Хмельницького III ступеня «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».

Рішенням Хмельницької міської ради від 23.09.2022 року Олександру Клавдійовичу Заборському присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» за особисту мужність та героїзм під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.