Анатолій Горпенко народився 27 січня 1977 року в селі Грузевиця у чудовій багатодітній родині.
Зростав доброзичливим, розумним і щирим, завжди допомагав у сімейних справах своїм батькам, сестрі та брату. Мав багато друзів і сам був вірним та відданим другом для них.

Ростислав Карманов народився 10 жовтня 1993 року у місті Сочі.
У дитинстві з родиною переїхав на Луганщину до міста Голубівка.
Після закінчення школи та Стаханівського професійно-технічного училища №62 працював на промисловому підприємстві.
Після початку російсько-української війни, у 2015 році, чоловік разом із родиною переїхав на Хмельниччину, згодом одружився та оселився у селі Шаровечка Хмельницької міської громади.

Андрій Найдук народився 3 жовтня 1977 року у Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №1 та СПТУ №7, де здобув професію столяра.
Працював слюсарем, а згодом займався підприємництвом. Він був дуже доброю і чуйною людиною, готовою завжди прийти на допомогу.
У березні 2025 року Андрій став на захист України. Служив на Покровському напрямку у складі 425 окремого штурмового полку «Скала», молодший сержант.
Воїн загинув 6 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання біля села Родинське на Донеччині.
Андрію Найдуку навіки 47 років…
У бійця залишилися донька та мати.

Борис Захарук народився 1 вересня 1988 року у Хмельницькому.
Навчався у середній школі №14 (нині — гімназія №25 імені Вадима Ангела) та ВПУ №7.
У мирному житті працював будівельником.
У березні 2025 року Борис став до лав Збройних Сил України, служив у складі 3-ї окремої штурмової бригади, солдат. Спочатку воював на Харківщині, там отримав уламкове поранення в шию. Лікувався у госпіталі, але знову повернувся на фронт — на Луганщину, у Новоєгорівку.
Захисник поліг 3 липня 2025 року під час боїв у селі Новоєгорівка на Луганщині. Декілька тижнів вважався зниклим безвісти.

Дмитро Мартинюк народився 15 вересня 1986 року в місті Хмельницькому.
Навчався у Хмельницькій школі №22, а після її закінчення вступив до ВПУ №25. За професією був електриком і працював на будівництві. 
У липні 2023 року його мобілізували до Збройних сил України. Дмитро служив оператором безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Два роки боронив Україну, побував у найгарячіших точках фронту.
31 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, серце Дмитра зупинилося.
Дмитру Мартинюку назавжди 38 ...
У нього залишились мати та брат.

Дмитро Костарев народився 21 березня 1989 року у Донецьку. 
Його дитинство і юність пройшли у мальовничому селищі Базалія, що на Теофіпольщині. Тут він навчався у місцевій школі, згодом –  у Базалійському професійно-технічному училищі, де здобув фах столяра. Освіту продовжив у Конотопському індустріальному технікумі, а згодом і в Глухівському національному педагогічному університеті.

Олександр Пусацький народився 1 липня 1989 року в місті Хмельницькому.
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №21.
До війни працював майстром з вкладання бруківки. Мав мирну професію, родину і звичайне життя. 
Коли розпочалась велика війна, у липні 2023 року вступив до лав 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, солдат.
Воював на Запорізькому напрямку.
18 жовтня 2023 року Олександр під час виконання бойового завдання зник безвісти в Пологівському районі Запорізької області. Саме у цей день, як стало відомо згодом, воїн прийняв свій останній бій.

Геннадій Парінога народився 31 травня 1970 року у місті Хмельницькому. 
Закінчив Хмельницьку ЗОШ №2 та СПТУ.
З 2016 року проживав у селі Климківці Хмельницької міської територіальної громади. Займався спортом, облаштував притулок для безпритульних тварин.